День Наума в нашій гімназії

Деталі

Створено: Понеділок, 01 грудня 2025, 17:24

Щороку 1 грудня ми відзначаємо день пам'яті святого Пророка Наума. Цей день здавна був особливим для українців, адже Наум вважається покровителем розуму, знань та учнівства. У давнину саме в цей час дітей віддавали вчитися грамоти, вірячи, що Наум «наведе на ум» і допоможе швидко засвоїти науки.

Ми раді відновити цю теплу та мудру традицію у нашій гімназії, перетворивши День Наума на Свято Розумників!

У цей день кожен учень, який підтвердив свої високі знання та отримав оцінку високого рівня на підсумкових чи контрольних роботах або ж демонструє стабільні успіхи, отримує особливу символічну нагороду - цукерку від Наума!

Ця цукерка – це не просто солодощі. Це:

• символ визнання старань;
• мотивація на майбутнє, адже вчитися – це солодко!
• нагадування про те, що знання завжди приносять добрі плоди.

Пам'ятаймо, що знання – це наш найцінніший скарб, який неможливо відібрати. Ми пишаємося кожним, хто не боїться труднощів і продовжує навчатися, незважаючи ні на що.

Вітаємо всіх розумників та бажаємо, щоб Наум завжди був вашим помічником!

Прикмета: У народі вірили, що якщо в День Наума добре засвоїш урок, то й увесь рік навчання буде легким і успішним. Ми віримо, що наша цукерка закріпить цей успіх!

Тетяна Стельмах, педагог-організатор

Інклюзивне освітнє середовище: від аудиту до доступності

Деталі

Створено: Четвер, 27 листопада 2025, 15:29

27 листопада 2025 року в Рівненській гімназії № 14 Рівненської міської ради відбулося засідання педагогічної ради, присвячене важливій та актуальній темі — «Інклюзивне освітнє середовище: від аудиту до доступності».

Під час першого питання порядку денного заступник директора з навчально-виховної роботи Ірина Сорока визначила безбар’єрність як стратегію розвитку гімназії, з цією метою презентувала Карту безбар’єрності гімназії — інструмент стратегічного планування поетапної адаптації освітнього простору відповідно до принципів інклюзивності та доступності. На її основі було розроблено План заходів з адаптації освітнього простору гімназії на 2026–2030 роки, який передбачає створення умов, у яких кожна дитина, незалежно від особливостей розвитку чи стану здоров’я, почуватиметься безпечно, комфортно й упевнено. Педагогічна рада затвердила запропонований План та визначила моніторинг його виконання одним із постійних напрямів роботи закладу.

Другий блок педради – «Інклюзія в дії: школа, що підлаштовується під дитину» - був присвячений практичним аспектам інклюзивного навчання. Класний керівник 1-Б класу Інна Полюхович у виступі «Інклюзія в дії» акцентувала увагу на ключовому принципі сучасної освіти: не дитина пристосовується до школи, а школа — до дитини. У центрі уваги — повага до гідності кожного учня, партнерська взаємодія між педагогами, батьками та фахівцями команди супроводу, толерантність і позитивне ставлення до особистості. Успіх дитини, за словами доповідачки, вимірюється не порівняннями, а індивідуальним прогресом. Інна Миколаївна наголосила, що кількість таких дітей у закладі зростає. Це вимагає від педагогів не лише професійних знань, а й високого рівня педагогічної етики, емпатії та готовності до постійного навчання. Учасники педради попрактикувалися у використанні елементів мови жестів, дійшли спільного висновку: інклюзивна освіта — це командна робота, у якій важливу роль відіграє кожен педагог.

За підсумками засідання педагогічна рада визнала забезпечення інклюзивного підходу та дотримання етичних норм взаємодії з дітьми з особливими освітніми потребами невід’ємною складовою професійної діяльності вчителя. Також було рекомендовано:

• дотримуватися принципів поваги до гідності дитини, недискримінації та партнерської взаємодії;
• застосовувати адаптації й модифікації навчальних матеріалів відповідно до індивідуальних потреб учнів;
• активно підвищувати фахову компетентність з питань інклюзивного навчання.

Педагогічна рада засвідчила: Рівненська гімназія № 14 послідовно рухається шляхом створення справді безбар’єрного, відкритого й людяного освітнього середовища, де кожна дитина має право на успіх.

Іванна Дашкель, ЗДВР

Батьківські збори по-новому: педагогічний квест як шлях до партнерства в НУШ

Деталі

Створено: Вівторок, 25 листопада 2025, 17:18

25 листопада Рівненська гімназія № 14 гостинно відчинила свої двері для класних керівників міста, ставши майданчиком для проведення змістовного міського методичного заходу – «Батьківські збори по-новому». Зустріч була організована у формі захоплюючого педагогічного квесту, що дало змогу учасникам активно шукати нові шляхи, форми та методи співпраці з батьками та підлітками.

В умовах впровадження Нової української школи (НУШ), особливо у роботі з учнями 5–8 класів, критично важливим є переосмислення ролі класного керівника. Головна мета полягає у переході від позиції інформатора/контролера до ролі організатора партнерства та модератора діалогу між усіма учасниками освітнього процесу. Саме цій ідеї був присвячений квест.

Учасники методичного заходу мали змогу відвідати шість тематичних локацій, де обмінялися досвідом та отримали практичні інструменти для роботи.

Особливий внесок у програму квесту зробили педагоги-новатори нашої Рівненської гімназії № 14. Ольга Процюк присвятила свою локацію актуальній темі «Мислення PRO: класний керівник у світі ШІ», розкриваючи можливості використання штучного інтелекту в освітньому процесі. Тим часом Ірина Ковалик поділилася практичними ідеями на локації «Після зборів: перезавантаження», сфокусованій на ефективних діях після завершення батьківських зустрічей.

Валентина Опольська (РАЛ «Престиж») представила проєкт «Наші кроки до перемоги: разом ми досягнемо успіху», присвячений створенню цілісної моделі виховної системи в класі через співпрацю з учнівським та батьківським самоврядуванням.

Колеги з РЛ № 18, Сніжана Миколайчук та Галина Сідлецька, провели локацію «Нові аспекти роботи з батьківським колективом: від загальних зборів до індивідуальної роботи».

Тетяна Матвіїшин та Ірина Котенко (РЛ № 23) розкрили секрети проведення «Батьківських зборів, на які хочеться йти: впровадження інноваційних форм взаємодії».

А Юлія Радченя (РГ № 24) поділилася практичними знаннями з теми «Техніки ефективної комунікації у педагогіці партнерства».

Гості з ентузіазмом і неприхованим зацікавленням відвідати всі локації, отримавши нові знання та збагатившись досвідом.

Захід став потужним джерелом сучасних, практичних, дієвих та діяльнісних ідей для налагодження ефективної співпраці.

Організатор заходу – консультант КУ «Центр професійного розвитку педагогічних працівників» Галій Світлана Володимирівна – високо оцінила внесок кожного, хто був задіяний в організації та проведенні методичного заходу, відзначивши його актуальність та практичну цінність.

Адміністрація Рівненської гімназії № 14 висловлює особливу подяку нашим креативним педагогам – Процюк Ользі та Ковалик Ірині – за розробку та проведення надзвичайно змістовних локацій. Також велика вдячність висловлюється колегам, які забезпечили бездоганну технічну організацію квесту.

Колектив нашої гімназії вкотре продемонстрував свою згуртованість, високий професіоналізм та дружню атмосферу, підтвердивши статус закладу, що активно впроваджує педагогіку партнерства.

Іванна Дашкель, ЗДВР

Галерея контрастів: «Було та стало» – пам'ятаймо про Голодомор

Деталі

Створено: П'ятниця, 21 листопада 2025, 16:43

Шановні учні, вчителі та батьки!

Щороку в четверту суботу листопада Україна запалює свічки пам'яті. Ми згадуємо мільйони невинних жертв Голодомору – геноциду, організованого радянським тоталітарним режимом у 1932–1933 роках. Це була свідома спроба знищити українську націю через голод, відібравши в людей не лише хліб, а й саме життя, гідність, майбутнє.

Сьогодні ми хочемо запропонувати вам поглянути на цю трагедію через призму того, що було найціннішим для українця – їжі. Через те, що було відібрано і що ми, на щастя, маємо сьогодні.

БУЛО: їжа виживання 1932–1933 років

У ті страшні роки українські селяни, які були визнані «куркулями» або просто чинили опір колективізації, були позбавлені всього. У них забирали останні запаси зерна, овочів, худоби. Люди, що століттями годували Європу, були приречені на голодну смерть.

Їхньою єдиною надією ставала їжа виживання – те, що в мирний час ніхто б не назвав їжею. Це були спроби хоч якось втамувати нестерпний голод і продовжити життя на ще один день.

Ось кілька прикладів того, що люди були змушені їсти:

Коржі з лушпиння, жолудів, листя: зібрані в лісах жолуді, мелені на борошно, змішувалися з подрібненим листям липи або кори дерев, а також з будь-яким доступним лушпинням. З цієї суміші пекли гіркі, неїстівні коржі, які все ж були кращими за повну відсутність їжі.

Супи з бур'янів та трав: Навесні, коли з'являлася перша зелень, люди збирали лободу, кропиву, щавель, подорожник, кульбабу. З цього варили рідкі, гіркі "супи", що не мали жодної поживної цінності, але давали відчуття наповнення шлунка.

М'ясо тварин, яких було заборонено їсти: Коли не залишалося нічого, селяни відчайдушно намагалися ловити мишей, жаб, птахів. За це карали, але голод був сильнішим за страх.

СТАЛО: сучасна українська кухня – символ життя

Сьогодні, завдяки пам'яті та боротьбі за свою незалежність, ми маємо змогу насолоджуватися багатою, різноманітною та смачною українською кухнею. Кожен шматочок хліба, кожна ложка борщу – це не просто їжа, це символ нашого відродження, нашої сили та незламності. Це те, за що боролися наші предки, і те, що ми маємо цінувати.

Погляньте на ці фотографії – це не просто страви, це частина нашої культури, нашої історії, нашої волі до життя!

Ця «Галерея контрастів» – це не просто порівняння. Це нагадування про те, якою ціною далася нам можливість жити в ситій та вільній країні. Це заклик цінувати мирне небо над головою, кожну скибочку хліба та можливість вільно обирати своє майбутнє.

Акція «Запали свічку»: чому це важливо? Свічка – це найпростіший, але найсильніший знак нашої поваги до мільйонів невинних душ. Ми доводимо, що їхня смерть не була даремною і не забута. Довгий час правда про Голодомор замовчувалася. Наша свічка – це світло, яке розвіює темряву брехні та історичних маніпуляцій. Пам'ять про геноцид є гарантією того, що такі жахливі події ніколи не повторяться. Ми навчаємо нові покоління цінувати свободу і людське життя. Коли мільйони українців одночасно запалюють свічки у своїх вікнах, це створює національний ланцюг пам'яті, який об'єднує нас усіх у єдину, незламну націю.

Запаліть свічку пам'яті у своїй душі та на своєму вікні 22 листопада о 16:00.

Розкажіть про Голодомор своїм друзям, родичам, молодшим братам і сестрам.

Пам'ять – це наша сила і гарантія того, що такі жахливі події ніколи не повторяться.

Вічна пам'ять жертвам Голодомору!

Акція «Запали свічку» присвячена вшануванню пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років. Наша шкільна родина долучилася до цієї зворушливої дії: вдома запалювали свої свічечки, перетворивши цей акт на глибоко особистий ритуал. Саме ці світлини, наповнені сімейним теплом і вогником пам’яті, лягли в основу наших фотоколажів. Через візуальне мистецтво ми прагнемо не просто згадати минуле, а й показати всю глибину цієї історичної трагедії та важливість збереження національної пам'яті.

PR-центр УО «Нові лідери»