Авторизація
Лічильник відвідувачів
 | Сьогодні | 850 |
 | Вчора | 223 |
 | За тиждень | 2513 |
 | Попередній тиждень | 2513 |
 | За місяць | 658445 |
Голодомор: історія штучного голоду
- Деталі
- Створено: П'ятниця, 22 листопада 2024, 13:34
“Нам варто зрозуміти, що історія країни –
це не підручник, а те,
що зробили з кожним із нас
до нашого народження.
Це частина внутрішньої історії
кожного, хто тут живе.
Ми успадковуємо родову пам’ять.
А разом із нею – страхи, тривоги
й “якісь дивні звички”.
Щороку в четверту суботу листопада Україна вшановує пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 років і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років. У 2024-му День пам’яті жертв голодоморів припадає на 23 листопада.
Цього року ми втретє вшановуватимемо жертв комуністичного геноциду в умовах повномасштабної геноцидної війни Росії проти України. Трагічні події, які ми переживаємо, засвідчують: жива пам’ять надзвичайно важлива; ті, хто чинить злочини проти людства, мають бути засуджені світовою спільнотою, а жертви – гідно вшановані.
Голодомор 1932–1933 років — це не просто трагедія українського народу, це рана, яка болить і досі. Мільйони людей загинули від штучно створеного голоду.
Голодомор був не природною катастрофою, а свідомо запланованою дією. Політика радянської влади в ті роки базувалася на насильстві та репресіях.
Колективізація перетворила вільних селян на кріпаків у державних колгоспах. Людей змушували віддати усе, що вони виростили, під виглядом "плану хлібозаготівель". Тих, хто чинив опір, оголошували ворогами народу, виселяли, арештовували або страчували.
Реалізація плану з організації штучного голоду
|
Дата |
Подія |
|
1 9 3 2 р і к |
|
|
Липень |
Україні нав’язують завідомо нереальні до виконання плани із хлібозаготівель. |
|
7 серпня |
Ухвалюється постанова про “охорону соціалістичної власності”, або “закон про п’ять колосків”. |
|
Жовтень |
В Україну направляється спеціальна комісія із хлібозаготівель на чолі із керівником уряду СРСР Молотовим. Її завдання – посилення репресій і збільшення вилучення зерна в українських селян. |
|
Листопад |
Організовуються загони для пошуку і конфіскації зерна, інших продуктів, худоби у приватних господарствах. До кампанії залучається весь особовий склад міліції, органів держбезпеки та місцеві члени комуністичної партії і комсомолу. |
|
Листопад |
Вводиться режим “чорних дошок”. Занесення населеного пункту чи району на “чорну дошку” вело до їх повної блокади, проведення спеціальних репресивних заходів, а значить – до повного знищення його мешканців. |
|
Листопад |
Запроваджуються натуральні штрафи. В господарствах, що “заборгували” за нереальними планами, конфісковують усе продовольство і худобу. |
|
Кінець листопада |
Спецоргани розробляють спеціальну таємну операцію зі знешкодження всіх, хто міг би чинити опір повному вилученню хліба. Операція охоплювала 243 райони України. |
|
Грудень |
В Україну направляють Кагановича і Постишева для посилення хлібозаготівель. Влада переходить до повного вилучення харчів у українських селян. |
|
Грудень |
Кремль звинувачує українців у саботажі хлібозаготівель та підготовці повстання. |
|
14 грудня |
ЦК ВКП(б) і РНК СРСР ухвалюють таємну постанову “Про хлібозаготівлю на Україні, Північному Кавказі і в Західній області”. Вона передбачала ліквідацію українських шкіл на Кубані і масове переслідування української інтелігенції. |
|
Кінець грудня |
Із сіл, які не виконали плани хлібозаготівель вивозять усі наявні зернові запаси, навіть посівний матеріал. |
|
1 9 3 3 р і к |
|
|
1 січня |
Спеціальною постановою ЦК ВКП(б) про застосування найжорстокіших репресій до тих, хто не здасть хліба, українцям був оголошений ультиматум. |
|
Січень |
Відбуваються масові обшуки в селянських господарствах, під час яких селяни були позбавлені останніх залишків їжі. Їх приречено на голодну смерть. |
|
22 січня |
Директивою Сталіна заборонено виїзд селян з території УСРР і Кубані в інші місцевості Радянського Союзу. Тільки за перші півтора місяці дії цієї директиви затримали майже 220 тисяч селян.І з них понад 186 тисяч силоміць повернули в села, де вони були приречені на голодну смерть. |
|
24 січня |
Сталін призначає фактичним керівником УСРР на посаді другого секретаря ЦК КП(б)У Постишева. Той розпочав масштабну кампанію “очищення” від “петлюрівців” і “українських націоналістів”. Вона стала складовою плану геноциду української нації. Тогочасний розмах політичних репресій в Україні порівняний з Великим терором 1937–1938 років. За офіційними даними, в Україні у 1933 році арештували більше людей, ніж у 1938-му. |
|
Лютий |
Українським областям починають виділяти допомогу – вибіркову і недостатню. Вона була спрямована не на подолання голоду і порятунок українців, а на забезпечення виробничих потреб у ході посівних і збиральних кампаній. Адже знесилені і старі люди, а також селяни-одноосібники не отримували допомоги. Смертність серед українських селян невпинно зростала. |
|
16 лютого |
Для недопущення поширення інформації про голод в УСРР спеціальною директивою заборонили будь-яким організаціям, крім ДПУ, фіксувати випадки опухання і смерті на ґрунті голоду. |
|
Червень |
Смертність від голоду в Україні досягла апогею. За оцінками демографів, того місяця померли від 800 тисяч до понад 1 мільйона осіб. |
|
Серпень |
Прийнято рішення про створення Всесоюзного переселенського комітету та переселення у вимерлі з голоду села України колгоспників із російських областей і Білорусі. До кінця 1933 року переселили понад 100 тисяч осіб. |
Людські долі під катком голоду
Уявіть село, де колись звучить дитячий сміх. Тепер там тиша, лише плач матерів, які безсилі врятувати своїх дітей. Люди їли кору дерев, траву, кішок і собак, намагаючись вижити. Села спорожніли. Життя, що колись вирувало, згасало в очах тих, кого покинули навіть надія і сили боротися.
За підрахунками, жертвами Голодомору стали від 4 до 7 мільйонів людей. Цифри, які не вміщають всю глибину трагедії. Бо за кожним числом — чиєсь життя, родина, мрії, які ніколи не здійснилися.
Чому важливо пам'ятати
Голодомор не був випадковістю. Це була спроба знищити українців як націю, стерти нашу культуру, дух, самобутність. І хоча цей задум не вдався, ми не маємо права забувати про тих, хто заплатив найвищу ціну за наше сьогодення.
Щороку, в четверту суботу листопада, ми запалюємо свічки пам'яті. Їхнє м'яке світло розганяє темряву, що нависла над Україною 90 років тому. Це символ нашої любові, скорботи та непохитної волі ніколи більше не допустити подібного.
Заклик до майбутніх поколінь
Голодомор — це урок, який ми повинні засвоїти. Він нагадує, що байдужість і мовчання можуть стати співучасниками найбільших злочинів. Ми маємо берегти пам'ять про цю трагедію, розповідати про неї дітям і онукам, щоб вони знали, якою дорогою ціною здобуто наше сьогодення.
Пам'ятаймо, щоб жити!
Людмила Кравець, учитель історії
23 листопада, у День пам’яті жертв Голодомору, учні 1-Б класу долучитися до загальнонаціональної хвилини мовчання о 16:00, згадавши про мільйони людських життів, які Україна втратила через цю страшну трагедію. Разом із усіма свідомими українцями запалили свічку пам’яті на своєму вікні. А на передодні з великою відповідальністю створили символ пам’яті про загиблих українців у ті страшні роки.
Світлана Вінічук, класний керівник 1-Б класу
Щороку в четверту суботу листопада Україна вшановує пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 років та масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років. У 2024 році День пам’яті припадає на 23 листопада. Цього року ми втретє відзначаємо цю дату в умовах повномасштабної війни, яку росія веде проти України. Пам’ятаючи про жертв Голодомору, ми маємо бути сильними і підтримувати наших захисників, щоб зупинити геноцидні злочини.
В честь цього дня, учні 2-Б запалили свічку і хвилиною мовчання вшанували пам'ять загиблих.
Анна Касянчук, класний керівник 1-Б класу
